УТВОРЕННЯ ТА ВЖИВАННЯ НЕОЛОГІЗМІВ У РОМАНІ ДЖ. ОРВЕЛЛА «1984»

Анотація

Мета статті — проаналізувати особливості формування й використання неологізмів у романі Оруелла «1984».

Методи. Основні наукові результати отримано з використанням комплексу загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, а саме: аналізу, узагальнення та систематизації наукової та навчально-методичної літератури з літературознавства, психології, мовознавства; теоретичного узагальнення, аналізу та синтезу, а також порівняльного, описового та аналітичного.

Результати. Збагачення мови новими лексичними одиницями будь-якого типу і структури є позитивним моментом у процесі розвитку й удосконалення мови і мовних засобів. Саме поява неологізмів і свідчить про розвиток суспільства і людства в цілому.

Неологізми, з одного боку, пояснюються як слова, значення або сполучення слів, які з’явилися у певній мові протягом певного періоду часу. З іншого боку, неологізми — це терміни, які є новим значенням уже існуючого слова або слова, запозиченого з іншої мови, новизна якого все ще відчувається. На думку лінгвістів, неологізми — це слова будь-якого періоду, що є новими відносно до попереднього періоду; не лише нові слова, але і нові значення слів, і навіть нові фразеологічні або стійкі словосполучення слів; одиниці, що виникають із існуючих у мові елементів певної мови.

На підставі проведеного дослідження ми дійшли висновку, що Дж. Оруелу на сторінках свого роману вдалося зобразити і відтворити світ, в якому всі загальноприйняті гуманні принципи перевернуті, загальновизнані людські цінності відсутні, але, все ж, не переможена сама людська природа, яка неминуче прагне вирватися назовні, відкриваючи для себе шляхи подолання нестерпних пут і кайданів, якими намагаються огорнути суспільство в цілому і кожну людину окремо представники цього нелюдського режиму із беззастережною диктатурою влади.

Слід наголосити, що не існує одного абсолютно правильного способу перекладу неологізмів, особливо авторських. Водночас суспільно-політичні умови, в яких перебуває перекладач, можуть обмежити вибір відповідника перекладу з міркувань цензури або політичної доцільності. Для забезпечення адекватності перекладу творів із вираженою лінгвокультуральною компонентою перекладач має усвідомлювати реалії обох культур: культури тексту-оригіналу та культури перекладу.