ПЕРЕКЛАДАЦЬКІ ТРАНСФОРМАЦІЇ У ПРОЦЕСІ ПЕРЕКЛАДУ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ

Анотація

Метою статті є визначення того, що переклад тексту може бути художньо адекватним лише за умови його розгляду як дворівневого моноліту з обов’язковим виділенням кодово-схемного компонування та його декомпозицією за лініями авторського ракурсу на мікротема, тема, макротема та гіпертема.

Методи Основні наукові результати отримано із застосуванням комплексу загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, а саме: аналізу та узагальнення наукової літератури з проблем порівняння в мовознавстві; теоретичне узагальнення, аналіз і синтез; цілісний та інтегральний підходи до вивчення порівняння в мовознавстві; порівняльний, описовий та аналітичний методи.

Результати. У доктрині зазначається, що художній переклад — це переклад творів художньої літератури, а основна мета твору такого типу — досягнення естетичного впливу, створення художнього образу; така естетична спрямованість відрізняє художнє мовлення від інших актів мовленнєвого спілкування. Не можна не погодитися з їхніми думками про те, що простір художнього перекладу ненаситний, він поглинає всю світову літературу з її прихованими смислами, просіваючи комірками перекладів з мови на мову нестримний, на перший погляд, час. В даний час існує багато робіт з перекладознавства, присвячених перекладацьким трансформаціям, проблеми яких займають центральне місце в теорії перекладу, а знання її теоретичних основ є надзвичайно важливим у роботі будь-якого перекладача. Даючи визначення перекладацьким трансформаціям, філологи пишуть, що насправді мова йде про співвідношення між початковим і кінцевим мовними виразами, про заміну в процесі перекладу однієї форми вираження іншою, про заміну, яку ми образно називаємо трансформацією. Посилаючись на праці інших дослідників, вони зазначають, що перекладацька трансформація – це такий процес перекладу, під час якого система значень, що міститься в мовленнєвих формах вихідного тексту, що сприймається і розуміється перекладачем завдяки його компетенції, піддається природній трансформації. через міжмовну асиметрію в більш-менш схожу систему значень, одягнену у форму мови перекладу. Дискусійними є питання типології та функціональності перекладацьких трансформацій.