КОМПЛЕКСНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ В УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ РОМАНУ ШАРЛОТTИ БРОНТЕ «ДЖЕЙН ЕЙР»

Анотація

Мета. Мета статті — проаналізувати застосування лексико-семантичних трансформацій у процесі перекладів роману Шарлотти Бронте «Джейн Ейр» українською мовою, виконаних У. Григораш, П. Соколовським та М. Кіяновською, і здійснити їх компаративний аналіз.

Методи. Основні наукові результати отримані з використанням комплексу загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, а саме: аналізу й узагальнення наукової та навчально-методичної літератури з проблем перекладацьких трансформацій; теоретичного узагальнення, аналізу та синтезу; цілісних та інтегральних підходів до дослідження лінгвістичних явищ; порівняльного, описового та аналітичного методів.

Результати. На основі порівняльного аналізу автори досліджують проблему застосування лексико-семантичних трансформацій у процесі перекладу роману «Джейн Ейр» Шарлотти Бронте, їх виправданість та комплексність.

Трансформація є основою більшості прийомів перекладу, що включає заміну формальних (лексичні або граматичні трансформації) або семантичних (семантичні трансформації) компонентів вихідного тексту при збереженні інформації, призначеної для перекладу.

У процесі перекладів роману «Джейн Ейр» У. Григораш, П. Соколовський та М. Кіяновська застосували усі типи лексико-семантичних трансформацій: синонімічну заміну, калькування, описовий переклад, контекстуальну заміну, транскодування, антонімічний переклад, компресію, декомпресію, пермутацію, транспозицію, конкретизацію та генералізацію значення. Найчастіше застосовувались синонімічна заміна та транспозиція, рідше — пермутація та генералізація значення. Підсумовуючи проведений аналіз, можна зробити висновок, що в більшості випадків перетворення є виправданими.

Лексико-семантичні трансформації відіграють важливу роль у процесі перекладу, забезпечуючи динаміку тексту, посилюючи виразність та експресивні функції мови. У процесі перекладу важливо передати не лише зміст, а й настрій, з яким твір створювався. Тому здебільшого трансформації носили комплексний характер: для досягнення адекватності — головної мети перекладу — перекладачі застосовували кілька перетворень одночасно.