ПЕРЕКЛАД ДРАМАТИЧНОГО ТВОРУ: ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТ

Автор(и)

  • Дмитрук Л. А. Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського https://orcid.org/0000-0003-1850-5130
  • Остапенко С. А. Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського https://orcid.org/0000-0002-3915-4854

DOI:

https://doi.org/10.33274/2079-4835-2022-25-2-31-40

Ключові слова:

контекст, драматичні тексти, семантичний засіб, переклад, трансформація

Анотація

Метою статті є визначення специфіки перекладу драматичних творів, виявлення та з’ясування обґрунтованості застосування лексико-семантичних трансформацій у процесі перекладу п’єси Б. Шоу «Пігмаліон» українською мовою у виконанні О. Мокровольського.

Методи. Основні наукові результати отримано з використанням таких загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, як аналіз та узагальнення наукової літератури з проблем драматичного перекладу та застосування перекладацьких трансформацій; теоретичне узагальнення, аналіз і синтез; інтегральний підхід до вивчення мовних явищ; порівняльний, описовий та аналітичний методи.

Результати. У статті розглядаються жанрові особливості драматичних творів та характерні аспекти їх перекладу. На основі порівняльного аналізу автори досліджують проблему застосування лексико-семантичних трансформацій у процесі перекладу драми Дж. Бернарда Шоу «Пігмаліон» та визначають їх цілісність і доречність.

Трансформація є основою більшості перекладацьких прийомів, що передбачають зміну формальних (лексичні чи граматичні перетворення) або семантичних (семантичні перетворення) компонентів вихідного тексту зі збереженням інформації, призначеної для відтворення.

У процесі перекладу драми «Пігмаліон» О. Мокровольський застосував усі види лексико-семантичної трансформації: синонімічну заміну, кальку, описовий переклад, контекстну заміну, транскодування, антонімічний переклад, компресію, декомпресію, перестановку, транспозицію, конкретизацію значення та генералізацію значення. Частіше застосовувалися синонімічна та контекстуальна заміни, рідше — калька. Підсумовуючи проведений аналіз, можна зробити висновок, що в більшості випадків трансформації були виправданими.

Встановлено, що у процесі перекладу важливу роль відіграють лексико-семантичні трансформації, які надають тексту динаміки, підсилюють експресивність, слугують посиленню образно-виражальних функцій мови (особливо при перекладі драматичних текстів, де використовуються елементи всіх літературних стилів). У процесі перекладу важливо передати не лише зміст, а й стилістику та настрій, з якими створено твір. Для цього стилістичні трансформації застосовуються в комплексі з лексико-семантичними.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-29

Як цитувати

Дмитрук Л. А., & Остапенко С. А. (2023). ПЕРЕКЛАД ДРАМАТИЧНОГО ТВОРУ: ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТ. Інтелект. Особистість. Цивілізація, (2 (25). https://doi.org/10.33274/2079-4835-2022-25-2-31-40

Номер

Розділ

СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ МОВНОГО ПРОСТОРУ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >> 

Схожі статті

1 2 3 4 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.