СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДУ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
DOI:
https://doi.org/10.33274/2079-4835-2019-19-2-49-55Ключові слова:
текст, науково-технічна література, переклад, труднощі перекладуАнотація
Мета — проаналізувати специфіки та способи подолання труднощів під час перекладу науково-технічної літератури.
Методи. У роботі були використані методи аналізу, синтезу, зіставлення, вивчення критичної літератури за темою, роботи з науковими джерелами.
Результати. Алгоритм перекладу наукових текстів повинен включати в себе постановку завдання, визначення реципієнта і цілі перекладу, визначення жанру тексту, встановлення можливих способів передання думки і стилю викладу автора. Перекладений текст повинен бути максимально наближений до оригіналу і за точністю інформації, що передається, і за іншими параметрами. Крім того, англійські й українські тексти характеризуються частим вживанням скорочень, абревіатур і умовних позначень. Якщо умовні позначення завжди можна подивитися в цій самій книзі або публікації, оскільки вони застосовуються тільки всередині даної роботи, то переклад абревіатур і скорочень може викликати чималі складності. Крім загальновідомих скорочень, що застосовуються в усьому світі, існують і багатозначні абревіатури, скорочення, характерні тільки для певної галузі, і навіть кілька варіантів написання однієї і тієї ж абревіатури. Допомогти розібратися у всьому їх різноманітті допоможуть словники. Однак перед перекладачем можуть постати досить складні питання, вирішення яких напрацьовується з досвідом: переклад авторських термінів і слів, максимально наближений до автора стиль викладу тексту, переклад специфічної термінології, що вимагає глибоких знань у тій чи іншій області. Усі ці труднощі можна вирішити, тільки здобувши достатнього практичного досвіду.
ISSN 