ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПЕРЕДАЧІ РЕАЛІЙ В УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ РОМАНУ Ч. ВІЛЬСОНА ТА ДЖ. МАКСПЕДДЕНА «РОБІН ГУД»
DOI:
https://doi.org/10.33274/2079-4835-2022-24-1-32-43Ключові слова:
реалія, опис, експлікація, функціональний аналог, калька, виноска, транскрипція та транслітераціяАнотація
Мета — узагальнити чинники, що впливають на вибір способу передачі реалій; шляхом кмпаративного аналізу оригіналів та українських перекладів визначити і проаналізувати перекладацькі прийоми відтворення реалій у романі Ч. Вільсона та Дж. Макспеддена «Робін Гуд».
Методи. Основні наукові результати отримані із застосуванням комплексу загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, а саме: аналізу та узагальнення наукової літератури з проблем відтворення реалій в перекладі; теоретичне узагальнення, аналіз і синтез; цілісний підхід до вивчення явища реалій; порівняльний, описовий та аналітичний методи.
Результати. В процесі перекладе художніх творів особливу складність становить переклад реалій — елементів мови і культури, які часто зберігають в собі імпліцитні смисли.
Відомими перекладами українською мовою роману «Робін Гуд» Ч. Вільсона та Дж. Макспеддена є переклади Ю. Юри та І. Базилянської.
Проаналізувавши реалії в романі «Робін Гуд», автори статті роблять спробу виокремити їх основні види та засоби перекладу українською мовою. На їхню думку українські перекладачі проаналізованого нами роману «Робін Гуд» досить вдало відтворили мовні реалії як носіїв національного колориту у першотворі авторів. Вони використовували різні засоби перекладу одиниць безеквівалентної лексики.
Транскрипцію і транслітерацію вони застосовували тоді, коли реалія набула статусу інтернаціоналізму, тобто назва або поняття добре відоме читачеві перекладу. Проте інколи крім транскрипції чи транслітерації їм доводилося додавати пояснення у вигляді виноски. Лише описовий переклад вони застосовували у тих випадках, коли в мові немає адекватного еквівалента, який можна було б надати у перекладі.
Доволі часто перекладачі використовували функціональний аналог. Вони робили це тоді, коли в нашій культурі існує подібна за змістом та функціями реалія. Кальки перекладачі застосовували, якщо при дослівному перекладі зміст реалії залишався і вона була зрозумілою для читача.
Також авторами статті було виокремлено часте використання одного із найпоширеніших прийомів компенсації інформації для читача перекладу — коментування та примітки, які дають змогу збалансувати прагматичний вплив.
ISSN 