ВІДТВОРЕННЯ ЕМОЦІЙНО-ЕКСПРЕСИВНОЇ ЛЕКСИКИ В ПРОЦЕСІ ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ (НА МАТЕРІАЛІ ПОВІСТІ РОАЛЬДА ДАЛА «МАТИЛЬДА»)
DOI:
https://doi.org/10.33274/2079-4835-2021-23-2-61-69Ключові слова:
стилістично забарвлена лексика, експресивність, компенсація, стилістичний прийомАнотація
Мета. Метою статті є виявлення та опис засобів передачі емоційно-експресивної інформації в перекладі.
Методи. Основні наукові результати отримані із застосуванням комплексу загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, а саме: аналізу та узагальнення наукової літератури з проблем з проблем передачі емоційно-забарвленої лексики в перекладі; теоретичне узагальнення, аналіз і синтез; цілісний підхід до вивчення стилістичних явищ; порівняльний, описовий та аналітичний методи.
Результати. На основі порівняльного аналізу автори досліджують проблему стилістично забарвлених лексичних одиниць у процесі перекладу оповідання «Матильда» Роальда Дала.
Вивчивши наявну літературу з цього питання, автори констатують, що термін «емоційно-забарвлена лексика» розглядається як лексика, що несе емоційну оцінку по відношенню до об’єкта, що містить емоційний фон. Характерною ознакою такого роду лексика є її конотативне значення, тобто багатозначність її значення та наявність певного емоційного напруження.
Підкреслено, що для грамотного художнього перекладу необхідно звернути увагу на такі фактори: семантику лексичної одиниці, контекст, забарвлення, особливості вживання.
При перекладі емоційно-забарвленої лексики найбільш доцільно використовувати принцип еквівалентного перекладу, тобто перекладати емоційно-забарвлену лексичну одиницю оригіналу емоційно забарвленою лексичною одиницею мови перекладу. У випадках, коли це неможливо, необхідно компенсувати втрачене емоційне забарвлення. Передача емоційно-забарвлених лексичних одиниць оригіналу має базуватися не лише на лексичних та синтаксичних відповідностях. Важливішим у цьому світлі є завдання збереження тропів і фігур мови, щоб передати художню стилістику твору.
Аналіз дозволив виявити наявність у тексті великої кількості емоційно-забарвлених лексичних одиниць. Також виявлено випадки перекладу нейтральних лексичних одиниць, які передавалися українською мовою з емоційною конотацією. У переважній більшості випадків перекладач правильно передав емоційне забарвлення, властиве оригіналу. Відхилення від оригіналу, загалом, не вплинули на загальну картину перекладу.
ISSN 