НІМЕЦЬКІ ТА УКРАЇНСЬКІ ІДІОМИ, ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ: ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ

Автор(и)

  • Покулевська А. І. Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського https://orcid.org/0000-0002-2531-0430
  • Шишов Д. В.

DOI:

https://doi.org/10.33274/2079-4835-2024-28-1-35-42

Ключові слова:

фразеологізм, прислів’я, приказка, ідіома, німецька мова

Анотація

Мета дослідження полягає у спробі дослідити, як відрізняються такі мовні жанри, як «сентенція», «крилаті вислови», «максима», «афоризм», «епіграма», «гасло», «антиприслів’я» на прикладах з німецької та української мов.

Методи. Основні наукові результати отримано за допомогою комплексу загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, а саме: описового методу (для пояснення понять фразеології та різних фразеологічних одиниць), лінгвокультурологічного та порівняльно-зіставного (для ідентифікації та класифікації прислів’їв, приказок та ідіом за їхніми семантичними характеристиками), порівняльного аналізу (при роботі з прислів’ями, приказками та ідіомами в німецькій та українській мовах).

Результати. На формування суспільних думок і, насамперед, стереотипів, великий вплив мають прислів’я, приказки, а також релігія та ЗМІ. В процесі перекладу художнього тексту з цими фразеологічними одиницями проблема полягає у тому, щоб підібрати таке прислів’я чи приказку в іншій мові, які б найбільш точно передавали би не тільки значення, а й ще емоційне забарвлення, стилістичний та національно-етнічний компоненти. Інша проблема, яка виникає в процесі перекладу прислів’їв та приказок, різних ідіом полягає у тому, що слід перекладати не окремі слова, а саме цілісне значення. В роботі було зроблено спробу дати визначення та концептуальні пояснення різних мовних жанрів, які часто плутають, таких як «сентенція», «крилаті вислови», «максима», «афоризм», «епіграма», «гасло», «антиприслів’я» на прикладах з німецької та української мов. В деяких випадках вдалося знайти повні або часткові еквіваленти, проте найчастіше автори вдавалися до описового перекладу з роз’ясненнями. Це пояснюється в першу чергу тим, що різниця між ідіомами, приказками та прислів’ями особливо помітна в структурі. Прислів’я стосуються завершених тверджень і становлять фіксовані міні-тексти. І тільки завдяки цій властивості їх можна цитувати. Навпаки, приказки та ідіоми мають відкриту структуру. Їх потрібно використовувати в контексті. Як і прислів’я, їх не можна прямо цитувати, а необхідно відтворювати.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-21

Як цитувати

Покулевська А. І., & Шишов Д. В. (2024). НІМЕЦЬКІ ТА УКРАЇНСЬКІ ІДІОМИ, ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ: ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ. Інтелект. Особистість. Цивілізація, (1 (28). https://doi.org/10.33274/2079-4835-2024-28-1-35-42

Номер

Розділ

СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ МОВНОГО ПРОСТОРУ

Схожі статті

1 2 3 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.