СПЕЦИФІКА СТРАТЕГІЇ ТЕАТРАЛЬНОСТІ ЯК ПРОВІДНОЇ СТРАТЕГІЇ МАНІПУЛЯТИВНОГО ВПЛИВУ У ПРОЦЕСІ ПЕРЕДВИБОРЧИХ ДЕБАТІВ Д. ТРАМПА ТА Г. КЛІНТОН

Анотація

Мета. Мета статті – проаналізувати матеріали передвиборчих дебатів Г. Клінтон та Д. Трампа задля обґрунтування використання та аналізу стратегії театральності як однієї з найбільш впливовіших у процесі політичних дебатів.

Методи. Основні наукові результати отримані з використанням комплексу загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, а саме: аналіз відео- та аудіо- матеріалів передвиборчих дебатів, порівняння, синтез, систематизація та узагальнення наукової літератури.

Результати. Вміння використовувати комунікативні стратегії, зокрема, вміння грамотно включати в своє мовлення тактики й стратегії не лише на зниження та підвищення, а й театральності – це дуже важлива якість для політика, особливо для людини, яка претендує на посаду президента держави. Знання великої кількості комунікативних тактик, їх комбінування, доречне використання – це показник компетентності політика, його здібностей до управління опонентом та аудиторією.

Так, ілюстративним матеріалом дослідження стратегій маніпулятивного впливу обрано тексти передвиборчих промов претендентів на пост президента США – Гілларі Клінтон та Дональда Трампа. У нашому дослідженні ми спираємося на класифікацію стратегій   і   тактик    маніпулятивного   впливу,   яка   була запропонована дослідницею О. Михальовою, оскільки ця класифікація дозволяє всебічно розглянути основні стратегії, які використовуються в політичному дискурсі і, як наслідок, для максимального досягнення своїх цілей. Зокрема, дослідниця виокремлює стратегію на зниження, стратегію на підвищення, стратегію театральності. У нашій статті ми детально розглянули та проаналізували використання американськими політиками саме стратегії театральності, а також було проведено кількісний та порівняльний аналіз вживання досліджених нами раніше стратегій. Встановлено, що найбільш вживаною у процесі передвиборчих дебатів є стратегія театральності, яка реалізується за допомогою відповідних тактик. Стратегія театральності поєднує в собі тактику спонукання, розмежування «свої-чужі» й обіцянки.

Окреслено кількісні показники вживання стратегій на зниження, на підвищення та театральності, які були об’єктом нашого дослідження раніше. Визначено, що саме стратегія на зниження та стратегія театральності були найбільш активними у процесі їхнього використання політичними діячами під час передвиборчих дебатів.