ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ТА СИНТАКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙМЕННИКІВ І ПРИЙМЕННИКОВИХ ГРУП У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Анотація

Мета — ознайомитися із загальною характеристикою німецьких прийменників та прийменникових груп; розглянути структурні особливості німецьких прийменників та їх позиції в межах прийменникової групи; проаналізувати особливості управління та синтаксичні функції німецьких прийменників і прийменникових груп та їх позиції у реченні; розглянути прийменники та прийменникові групи як стійкі поєднання або компоненти стійких поєднань; виявити основні джерела труднощів для тих, хто вивчає німецьку мову.

Методи. Основні наукові результати отримані з використанням комплексу загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, а саме: аналізу, узагальнення та систематизації наукової та навчально-методичної літератури з педагогіки, мовознавства, методики навчання іноземних мов; теоретичного узагальнення, аналізу та синтезу, а також порівняльного, описового та аналітичного.

Результати. У сучасній німецькій мові існує досить велика кількість прийменників, які суттєво відрізняються один від одного структурними особливостями, керуванням, кількістю значень та стилістичними характеристиками. Німецькі прийменникові групи можуть мати різну внутрішню структуру, виконувати різні синтаксичні функції в реченні і займати в ньому різні позиції. Багато прийменникових груп являють собою стійкі поєднання або є компонентами більших стійких поєднань. Спираючись на те, що німецькі прийменники та прийменникові групи мають досить багато лексико-семантичних та синтаксичних особливостей, ми дійшли висновку, що саме це суттєво ускладнює їх вивчення та правильне вживання, оскільки схожі прийменники в різних мовах можуть істотно відрізнятися один від одного як своїм керуванням, так і спектром значень.

Знання та правильне вживання похідних прийменників, типових для писемного мовлення, важливе як для розуміння, так і для написання відповідних текстів на мові, що вивчається. Тому можна сміливо сказати, що впевнене володіння стійкими поєднаннями різних типів, які доцільно заучувати як цілісні лексико-семантичні одиниці, істотно полегшує як процес розуміння іноземного мовлення, так і процес самостійного використання іноземної мови у різних ситуаціях.

У зв’язку з цим є доцільним вивчення німецьких прийменників та прийменникових форм більш детально, і за для цього необхідно включати їх у відповідні практичні посібники та робочі програми.