ПРОБЛЕМИ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ

Анотація

Мета дослідження — вирішення проблем працевлаштування внутрішньо переміщених осіб шляхом надання їм певних пільг та переваг у трудових правовідносинах.

Методи. Вирішення поставлених завдань здійснювалось за допомогою використання таких методів, як аналіз та узагальнення наукової, науково-популярної літератури і нормативно-правових актів, що надають інформацію щодо пільг та переваг працівникам підприємств, які мають статус внутрішньо переміщених осіб.

Результати. Автор аналізує пільги та переваги що, надаються внутрішньо переміщеним особам у галузі працевлаштування за новим місцем реєстрації на території України, а також надає пропозицій щодо удосконалення правового захисту внутрішньо переміщених осіб.

Автор пропонує внести наступні зміни й доповнення до чинного законодавства України.

По-перше, доповнити ст. 42-1 КЗпП наступною нормою: «Працівник, який вимушений був звільнитися з місця роботи і має статус внутрішньо переміщеної особи, має переважне право на укладення трудового договору в разі поворотного прийняття на роботу при поновленні Україною контролю над територією, де знаходиться місце роботи такого працівника».

По-друге, доповнити ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 р. № 1706-VII нормою наступного змісту: «забороняється відмовляти внутрішньо переміщеним особам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних зі статусом внутрішньо переміщеної особи.

При відмові у прийнятті на роботу внутрішньо переміщеної особи власник або уповноважений ним орган зобов’язані повідомляти їй причини відмови в письмовій формі. Відмову в прийнятті на роботу може бути оскаржено в судовому порядку».