СПЕЦИФІКА ГНОСЕОЛОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ КРЕАТИВНОСТІ ТА СТЕРЕОТИПУ ЯК ФЕНОМЕНІВ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ

Анотація

Мета статті — визначити гносеологічні особливості та специфіку взаємодії креативності та стереотипу як елементів антропологічної культури, зазначити їх основні компоненти, що підлягають розвитку, вивченню, та виступають світоглядними компонентами буття людини.

Методи. Для вивчення основних чинників креативних теорій використовувались природно-онтологічний та суспільно-онтологічний методи, застосовано аксіологічний підхід задля визначення наслідків креативності й стереотипу та результатів в соціальному контексті, морально-етичний метод виступає чинним при розгляді як самого процесу креативності та стереотипу, можливих наслідків результатів, так і власне досліджень самого креативного процесу. Науковими принципами дослідження виступають — принцип об’єктивності (при аналізі результатів стереотипного процесу), детермінізму (використовується для дослідження процесів креативності, стереотипу), системності (загальне викладення матеріалу ґрунтується на цілісному сприйнятті креативності та стереотипу в системі індивідуальних, фізіологічних, соціальних та культурних норм).

Результати. В дослідженні проаналізовано особливості креативного та стереотипного мислення, показані сильні та слабкі сторони цих процесів, підкреслюється соціальна значущість, змістовна цінність обох соціальних явищ. Доведено, що процеси стереотипізації формують сталі складові суспільства, надають можливість трансляції культурного та соціального досвіду. Креативність в дослідженні представляється як модернізаційна складова, що надає можливість змін, покращень, удосконалень.

Стереотип як збереження чогось наявного напрацьованого є умовою креативного, за його допомогою в культурі реалізується змінюваність. Встановлено, що мислення креативних осіб відрізняються більшою незалежністю від стереотиу та характеризуються більш високою здатністю до поєднюваності та ускладнення.