СТРАТЕГІЇ І ТАКТИКИ МАНІПУЛЯТИВНОГО ВПЛИВУ У ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ: АНАЛІЗ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ

Анотація

Мета. Мета статті — дослідити проблему визначення дефініції «стратегії» й «тактики» маніпулятивного впливу у рамках політичного дискурсу, вивчити наявні у науковій думці класифікації комунікативних стратегій й тактик й проаналізувати їхні особливості.

Методи. Основні наукові результати отримані з використанням комплексу загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, а саме: аналізу, систематизації та узагальнення наукової літератури, індукції, дедукції (для виявлення підходів до розуміння сутності тактик та стратегій маніпулятивного впливу та їхніх характеристик й особливостей).

Результати. Дискурс є однією із найбільш значущих комунікативних категорій, що віддзеркалює мовленнєву взаємодію. Предметом особливого наукового інтересу є політичний дискурс. Одну із провідних ролей в політичному дискурсі відіграє маніпулятивність та механізми вибору відповідних тактик і мовних засобів.

Вплив інформаційного потоку на свідомість є очевидним фактом. Найчастіше маніпулювання здійснюється таким чином, що складно виявити, на що впливають автори повідомлення або які засоби використовують. Актуальність вивчення сутності стратегій і тактик маніпулятивного впливу на громадську думку пояснює велика кількість досліджень, присвячених цьому питанню. Маніпулювання є комплексним явищем, його реалізація здійснюється через використання деяких стратегій та тактик. Маніпуляція передбачає особливу подачу інформації, яка здійснюється такими способами, як перекручування інформації (від відкритої неправди до зсуву поняття в семантичному, значеннєвому полі), що дає змогу коригувати ступінь психологічного впливу, створювати власний образ реальності; приховування інформації; маніпулювання зі способом подачі матеріалу і часом подачі інформації; підпорогова подача інформації (урахування особливостей неусвідомлюваного сприйняття інформації); перевантаження адресата відомостями, відібраними за певним параметром.

Оскільки головною метою політичної комунікації є досягнення та утримання влади, то під час опису маніпулятивного процесу використовують відповідні стратегії, тактики і мовні засоби, які спрямовані на переконання адресата у правильності своєї позиції на противагу позиції політичних опонентів.