ПОТРАКТУВАННЯ ДИСКУРСУ ТА ЙОГО ХАРАКТЕРИСТИКА У ЛІНГВІСТИЧНІЙ ДУМЦІ
DOI:
https://doi.org/10.33274/2079-4835-2021-22-2-30-39Ключові слова:
дискурс, текст, мовлення, мовна одиниця, комунікативна діяльністьАнотація
Мета статті — дослідити походження феномену «дискурс» у лінгвістиці, проаналізувати різноманітні підходи вітчизняних та зарубіжних науковців до визначення цієї дефініції, виявити його основні специфічні характеристики та навести власне трактування цього складного комунікативного явища.
Методи. Основні наукові результати отримані з використанням комплексу загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, а саме: аналізу, систематизації та узагальнення наукової літератури, індукції, дедукції (для виявлення підходів до розуміння сутності дискурсу та його характеристик).
Результати. Визначення поняття «дискурс» являє значні складності через те, що цей феномен опинився на стику цілого ряду наукових дисциплін, таких як лінгвістика, антропологія, соціологія, філософія, соціо- та психолінгвістика та ін. Проте завдяки зусиллям сучасних науковців різних галузей науки теорія дискурсу оформлюється як самостійна дисциплінарна галузь. У статті розглядається проблема складності та багатогранності поняття «дискурс» крізь призму різноманітних підходів з виявленням особливостей кожного з них. Розглядаються основні тенденції вживання феномену «дискурс» з точки зору системного, формального та функціонального підходів. У результаті дослідження виявлено, що у сучасних гуманітарних дослідженнях дискурс розглядається, з одного боку, як звʼязна послідовність мовних одиниць, що створюється мовцем для слухача в певний час, у певному місці, з певною метою, а з іншого — як складне комунікативне явище, усну мовленнєву дію, враховуючи соціальний контекст, який інформує про учасників комунікації та характеризує іх, а також процеси виробництва й сприйняття повідомлення.
Представлено різні підходи до розуміння дискурсу: комунікативний, структурно-синтаксичний, соціально-прагматичний та структурно-стилістичний. Дефініція «дискурс» розглянута у зв’язку з такими поняттями, як «мовлення» та «текст», визначено їхні відмінності та подібність. Досліджено різні класифікації типів дискурсу.
Автором здійснено спробу власного трактування такої термінологічної одиниці як дискурс у вузькому та широкому значенні.
ISSN 